Прийменники і приростки
Передмова
Дуже богато хто питає на r/Ukrainian, Ukrainian.SE, в ґрупах фейсбука ітд про різницю в та у, також рідше про инші прийменники. Ця стаття є спробою пояснити стан речей, щонайменше з моєго погляду.
Крива евфонія
Більшість кажуть про евфонію і буваʼ наводять як приклад анґлійські a та an, але це абсурд, котрий затвердився і правописно. Бо анґлійська явно додає n, тобто це було би доречніше порівнювати з такими явищами як: з ~ зі, в ~ ві ітд. А в насправді поводиться як анґлійські the чи -ed — тобто в залежности сусідніх звуків. Инший звук, відмінний від основного, певної букви називають алофоном, наприклад ві слові вовк букви в мають різну вимову, але тут алофон не записують як у, як це усталено правописно для прийменників чи префіксів. Також варто зазначити, що узус нехтує такі зміни i цілком собі пише: в воді, в виборах ітд.
Друга проблема з таким підходом про евфонію це винятки. Декотрі слова мають різні значення, подеколи геть протилежні: ввести ~ увести, вдача ~ удача ітд… Хоча поправді це не винятки, а проблема самого підхода з евфонією, бо в і у — насправді окремі слова, що мають свою роль. Саме тому згаданий приклад в воді вживаний і сприймається цілком природньо, а декотрі инші трохи не дуже, тобто це не через порушення евфонії.
Нудний розбір
Спробуймо розглянути основні прийменники і префікси етимолоґично і з прикладами. Хоч і звертаюся тут до инших, стаття пишеться насамперед і для самого себе, аби здобути якусь додаткову інформацію або щось зрозуміти. Зазначу про праці від Сулими і Синявського на подібну тему.
Прийменник в чітко позначає всередині і є повним відповідником анґл. in, тому стоїть лише з місцевим і знахідним відмінками. В богатьох випадках перебрав основну фунцію до. Що цікаво, анґл. теж сполучила ті прийменники, але ві вигляді into, котре частково занепадає, однак про це згодом.
Протилежним буде префікс ви і його прямий відповідник анлґ. out, тому маємо чимало антонімів як вхід ~ вихід. Однак він є протилежним умовно, бо є парою до за: вхід ~ ухід, захід ~ вихід. Похідного прийменника, на жаль, не маємо.
І ось якщо треба повʼязати два попередні, то маємо у, що стоїть лише з родовим, і відповідником є анлґ. оff. Коли мова про ций префікс, то обовʼязково згадаємо Україна і срачі навколо.
Перший про о(б), до котрого анґл. втратила umble і зараз вживає around.
Але це все ми вдавалися в етимолоґію. Тому просто погляньмо на слова як: внести, винести, унести, обнети — і скажемо собі, що вони справді мають різні значення, котрих легко розуміємо, чи не так? Інколи така евфонія просто «неймовірна»: узяти, але візьму, чому не очікуване і легке для вимови узьму?
Другий срач це про на. Сам прийменник досить простий і має відповідника on. Тож вираз на Україну замість в Україну цілком нормальний, допоки не відкрили чи переосмислили поняття країна і держава ітд, котрі раніше звалися просто землями як Руська, Новгородська ітд. Згодьтеся, [ідти] в і на землю — різні речі.
Аби зрозуміти різницю від до, що теж має прямого анґл. відповідника to, то уявіть авто перед собою або геть далеко і скажіть: їдеш [на] і [до] мене — задля емоційности можете додати окличника. В першому випадку, очікуємо щось або геть прямий напрям. В другому, напрям, але не обовʼязково прямий. Або…
Як не дивно, існував ще к, котрий злився з до, зберігся лише в декотрих виразах як к бісу і дружить лише з давальним. Загальновизначеної етимолоґії немає, хоча є подача), що є родичем с. При пошуку поглянути як обставина з ним в мовах, де зберігся і до, натрапив на урок словацької, де показують таке:
І це не єдиний урок з такою інформацією. Щось подібне відповідають стосовно болґарської. Як не дивно, такий сенс для до є: до кабінета тотожнє в кабінет, так само заскочити до мене це як спинитися чи в гості. Тобто попереднє згадане значення до якраз і було основною фунцією к, а в — перебрало дещо собі.
Подібну складну долю має з, котрого можна поділити явно на з і із, де перше в свою чергу ділеться на су- і старе с.
Як не дивно, префікс су, він ж зу, зберігся в декотрих словах, як сузірʼя, сувій, зустріч ітд. Використовується для звʼязку або показати неповноцінність, як прийменник з дружить з орудним. Анґлійська прямого самостійного відповідника вже не має, тому зараз цю функцію виконує прийменник with та латинський префікс con-.
Старе с має ту саму етимологію, але позначає початкову дію з якоїсь поверхні, як прийменник дружить з родовим. З наступним прийменником перекладають як from, що позначає точку.
Не складно здогадатися, що із, котрий теж дружить з родовим, вже позначає початкову дію зі середини. Однак має іншу етимолоґію, до котрого анґлійська знов вдається через латинського префікса ex-. Чекайте, нагадує ви-, чи не так? Схоже, так здалося не лише мені, сумно, що праця про м*сковську. Там вказують, що ций префікс переважно передає переносні або посилені [остатночні] смисли. Не знаю, чи це так само стосується українській, бо як бачу, префікс ви- добре перебрав ці фунції, наприклад українською изгнанец буде таки вигнанець. Але якщо повернутися до попередніх прикладів, то при знести проти винести маємо другий випадок або таки окремо дію ззовні.
Як from також перекладається від, котрий вже має невизначену етимолоґію. Але є звʼязковим, тому від Києва це ось зараз і необовʼязково саме звідти, а з Києва — може значити що саме звідти або навіть уродився там.
Тому можна навіть промалювати уявні пари від ~ к, з ~ до, котрі зараз радше як від ~ до, з ~ в. Це помітно і ві сталих виразах: із вогню та в полумʼя; від вуст до вуст ітд. Однак коли мова про префікси, то, якщо грубо, маємо десь таку ситуацію: віднести ~ піднести, винести ~ пронести ~ занести, унести ~ внести, знести ~ нанести, рознести ~ принести.
Стаття не завершена, без підсумку і правок. Однак оскільки я забув до чого вів та стало лїньки, то випускаю як є. Якщо надихнусь і згадаю, відредаґую і оновлю дату.