Поки що публічна чернетка.
Латінка
З́міст
- Букви і знаки
- Основні
- Допоміжні
- Друк
- Ґраматіка
- Іменники
Букви і знаки
До відповідників наведені
- Кирилиця словянських мов;
- Основна допустима вимова за грубою міжнарідною фонетичною абеткою.
Пріорітети порядку: зліва-праворуч, зверху-знизу.
A a А а /a/ B b | Б б /b/ C c | Ц ц /t͡s/ Č č | Ч ч /t͡ʃ/ D d | Д д /d/ E e | Е е /e/ F f | Ф ф /f/ G g | Ґ ґ /g/ H h | Г г /ɦ/ I ı | И и /ɪ/ İ i | І і /i/ J j | /j/ K k | К к /k/ L l | Л л /l/ M m | М м /m/ N n | Н н /n/ O o | О о /o/ P p | П п /p/ R r | Р р /r/ S s | С с /s/ Š š | Ш ш /ʃ/ T t | Т т /t/ U u | У у /u/ V v | В в /ʋ/ X x | Х х /x/ Z z | З з /z/ Ž ž | Ж ж /ʒ/
| Ʒ ʒ | Ѕ ѕ /d͡z/ Ǯ ǯ | Џ џ /d͡ʒ/ |
Курсівом позначені букви, що можуть мати гиншу ґрафіку.
Основні
Класіфікація
В парних колонках подїл на глухі і ѕвінкі приголосні. В певних випадках позначені курсівом також бувають півголосними.
Голосні | Тверді | Тверді | Мякі | Мішані | Мішані | Решта | Решта |
---|---|---|---|---|---|---|---|
А | T | D | |||||
О | K | G | Č | Ǯ | C | Ʒ | |
Е | X | H | Š | Ž | S | Z | |
U | F | V | J | R | L | ||
I | P | B | |||||
İ | M | N |
- Палаталізація давня: ◌̌
Слово | Ⅰ | Ⅱ |
---|---|---|
ruka | ručka | rucê |
figa | fiǯka | fiʒê |
muxa | muška | musê |
noha | nôžka | nozê |
Палаталізація (часткова і повна): j і ê (лише часткові)
nês, kljuv
Часткова лише для ґруп решта і мішані: ê і j + голосна.
bôlj, kuljka
Повна лише для решти: j.
Допоміжні
Опціяльно
Вокалізaція л: ł
stał і stav (водойма), pôłostrôv, kołbasa, pasł i pasła, padł i padła (від padtı, не плутати з padlo і похідними)
Якщо позаду приголосні як д чи т, що ще перед -ти стають с, то вони нїмі букви, в решту випадків це ł, крім тих випадків, якщо попереду голосні, але тоді вимова л. Тож, що за слово jšœdł?
Зручно, де треба указати декілька родів чи чисел: buł/a/o/ı.
Ікавізм: ◌̂
nês, nôs, krâj, zamûž, škûra
Елемент максімовичівки, згодом спрощеної сістеми панькевичівки.
Зазвичай достатньо e і o, оскільки поширені і закономірнїші.
На початку слова чи після голосних ô можеʼ включати протезу, тобто вимовяти ся як ві. Але протези краще прописувати, оскільки українській відомо щонайменше декілька, нп.: в·огонь, г·орїх, і·ржа, й·а, л·отава. І в різних говірках вони можуть бути різними. Тож таке краще лишити лише для префікса otъ- який маʼ варіятівну вимову і в стандартній мові, і де наявні з́міни: ôvcja і ovecj.
Буква ô по сутї є побратимом польського ó, чеського ů, словацького ô і похідних від них, оскільки це одне явище — розлогіше про них можна поглянути ві відеї TOUTES ces lettres sont des O, авдійо франційською, але наявні анґлійські субтітри.
Йори: ɨ
vıtı ~ vɨtı
Ять (старий): ě
rěk (rêka) ~ rôk ~ rêk (rektı)
Відповідаʼ попереднїй ґрафіцї: палаталізовуєʼ попереднього приголосного.
Суто етімолоґічно чи для геть декількох діялектів, тому майже непотрїбно.
Лабіялізація е: œ
pšœno (pšenıcja), šœsta (šêstj), žœna → žœ̂nka (oženıtı), œzero, cjœho, jœho
Стандартна вимова: о. Поширена нестандартна: е, а позаду j вже не палаталізуєʼ і стаєʼ нїмою буквою, не плутати з приголосним ј.
Наголоси: ◌́ (основні), ◌̀ (побічні)
àvtoškóla, pràvoôdnósını
Носові давнї: ◌̨
sǫtj, telę, pętj
Зручні насамперед для закінченья сучасного -я, і після ◌̌ — -а, тобто відокремлює від звичного жїночого роду (ляля, вода) і указує, що тут особлива відміна: imę → imena, malę → malęta, kurčę → kurčęta ітд.
Палаталізація (асімілатівна чи етімолоґічна): ◌́, j
śvęto, ćvêt, mohutjnôśtj
Перед мяким приголосним в кластері позначаʼ асімілацію, тут ставити j немаʼ сенсу, якщо це не покращуєʼ морфолоґію.
poĺe (polja), hôŕko ↔ hôrjko, krov́ ↔ krovj
Наприкінцї слова чи перед голосним і твердим приголосним — етімолоґію, в першому випадку така вставка j неможлива. В решту випадків і в такому разї ј виступаʼ як нїма буква, коли мова про стандартну вимову.
Першовимова: q, w, y
Aqjar, wajn, kapyšon, myt
Переходи [через наголос]: ꜵ, ꭣ
Ꜵzôv, hꜵrjačıj, bꜵhatıj, panꭣvatı, maljꭣvatı
Позначати необовʼязково, оскільки зазвичай не чергується. А де чергується, то зазвичай інший залишковий феномем як аблаут ще з праіндоевропської, і там залучено більше змін і звуків, наприклад: брати, беру, збо̂р, збирати.
Півголосні (явно позначені): ◌̆
vov̆, joj̆
Зазвичай в цьому потреби немаʼ, оскільки часто підпадаʼ під v → ł.
Підсумкова таблиця цього роздїлу
Знаки | ć (ь) /ʲ/ v́ | /'/ ◌̀ | /ˌ/ ◌̂ | i /i/ ◌̨ | /◌̃/ ◌̆ | /◌̯/ Букви
| Ě ě | Ѣ ѣ /i/ Ɨ ɨ | Ꙑ ꙑ /ɨ/ Ł ł | В в /u̯/ Q q | Ҁ ҁ /q/ W w | /w/ Y y | Ѵ ѵ /y/ Ліґатури
| Ꜵ ꜵ | А а /а/ Œ œ | О о /o/ ꭣ | у /u/ |
---|
Друк
При неможливостї друку поза ASCII можливі такі заміни певних сімболів на ціфри. Патерн за виглядом або першим звуком (чи близьким відповідником) ціфри.
Буква | Заміна |
---|---|
ô | 0 |
ı | 1 |
ʒ | 2 |
ê | 3 |
č | 4 |
š | 6 |
ž | 7 |
ǯ | 9 |
Також можлива заміна декотрої ґрафіки
Буква | Заміна |
---|---|
c | ts |
č | tš |
ʒ | dz |
ǯ | dž |
На лінуксї використовую таку розкладку, основна мета була зробити універсальною. З́мінюйте і пихайте кудись за своїм розсудом.
/usr/share/X11/xkb/symbols
default partial alphanumeric_keys modifier_keys
xkb_symbols "l_jurid" {
name[Group1]= "Ukrainian (L)";
// key <LSGT> { [ ] };
key <BKSL> { [ backslash, bar, brokenbar ] };
key <CAPS> {
type[Group1] = "TWO_LEVEL",
symbols[Group1] = [ Multi_key, Caps_Lock ],
actions[Group1] = [ NoAction(), LockMods(modifiers=Lock) ]
};
key <SPCE> { [ space, signifblank, nobreakspace, U2009 ] };
// U2009 THIN SPACE
key <TLDE> { [ grave, asciitilde ] };
key <AE01> { [ 1, exclam ] };
key <AE02> { [ 2, at ] };
key <AE03> { [ 3, numbersign, numerosign, section ] };
key <AE04> { [ 4, dollar, dead_currency, cent ] };
key <AE05> { [ 5, percent ] };
key <AE06> { [ 6, asciicircum ] };
key <AE07> { [ 7, ampersand ] };
key <AE08> { [ 8, asterisk ] };
key <AE09> { [ 9, parenleft ] };
key <AE10> { [ 0, parenright ] };
key <AE11> { [ minus, underscore, U2212 ] };
// U2212 MINUS SIGN
key <AE12> { [ equal, plus ] };
key <LatQ> { [ q, Q ] };
key <LatW> { [ w, W ] };
key <LatE> { [ e, E, UFE0E, UFE0F ] };
// UFE0E VARIATION SELECTOR-15
// UFE0F VARIATION SELECTOR-16
key <LatR> { [ r, R, dead_abovering, dead_belowring ] };
key <LatT> { [ t, T, dead_tilde, dead_belowtilde ] };
key <LatY> { [ y, Y ] };
key <LatU> { [ u, U ] };
key <LatI> { [ i, I ] };
key <LatO> { [ o, O, dead_ogonek ] };
key <LatP> { [ p, P ] };
key <AD11> { [ bracketleft, braceleft ] };
key <AD12> { [ bracketright, braceright ] };
key <LatA> { [ a, A, dead_acute, dead_doubleacute ] };
key <LatS> { [ s, S, dead_circumflex, dead_belowcircumflex ] };
key <LatD> { [ d, D, dead_diaeresis, dead_belowdiaeresis ] };
key <LatF> { [ f, F, U2044 ] };
// U2044 FRACTION SLASH
key <LatG> { [ g, G, dead_grave, dead_doublegrave ] };
key <LatH> { [ h, H, dead_hook, dead_horn ] };
key <LatJ> { [ j, J ] };
key <LatK> { [ k, K, dead_caron ] };
key <LatL> { [ l, L ] };
key <AC10> { [ semicolon, colon, U02D0 ] };
// U02D0 MODIFIER LETTER TRIANGULAR COLON
key <AC11> { [ apostrophe, quotedbl, U02BC, dead_dasia ] };
// U02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE
key <LatZ> { [ z, Z, U0292, U01B7 ] };
// U0292 LATIN SMALL LETTER EZH
// U01B7 LATIN CAPITAL LETTER EZH
key <LatX> { [ x, X ] };
key <LatC> { [ c, C, dead_cedilla ] };
key <LatV> { [ v, V, dead_invertedbreve ] };
key <LatB> { [ b, B, dead_breve, dead_belowbreve ] };
key <LatN> { [ n, N ] };
key <LatM> { [ m, M, dead_macron, dead_belowmacron ] };
key <AB08> { [ comma, less, dead_abovecomma, dead_belowcomma ] };
key <AB09> { [ period, greater, dead_abovedot, dead_belowdot ] };
key <AB10> { [ slash, question, dead_stroke ] };
include "level3(ralt_switch)"
};
Ґраматіка
Нижче подана рекомендована, але не обовязкова
Іменники
Множина однакова для всїх родів. Кличний не наведений, оскільки чимало ґруп і універсального патерну не бачу.
Відмінок | Множина |
---|---|
Nom | -ı |
Gen | -ôv |
Dat | -am |
Acc | Gen/Nom |
Ins | -am |
Loc | -ax |
Включено лише подїл на істотність, злічувальність оминуто.
Відмінок | Жіночий | Решта |
---|---|---|
Nom | -a/-∅ | -Г/-∅ |
Gen | -ı | -a |
Dat | -ê | -u |
Acc | -u/Nom | Nom/Gen |
Ins | -(o)ju | -om |
Loc | -ê | -ê |