Корейська
Зміст
Передмова
Основна проблема українських транслітерацій — тягати з м*сковських. Так досі є з корейською, що на м. системі Концевіча. Трохи складніше з японською, де з системи Поліванова перейшли на пристосовану до м. систему Гепберна, котра в свою чергу справді якісно пристосована під анґлійську. З китайською все було так само: зі системи Паладія на пристосовану до м. піньїня. Однак тут створили систему Кірносової-Цісар, що вже ближче до укр. мови, але теж не без проблем.
Звуки навмисно не записую в МФА, а в простий інтуїтивний спосіб, аби доходило широкому загалу.
М*сковська
Значна частина українців беруть м. т/л, бо несвідомо чи свідомо (гірше) ставлять знак тотожности між м. і укр. фонетікою. Хоча насправді це не так, а відносно відомий мім про м. щелепу насправді має підґрунтя.
Основні відміності
- Африкати і шиплячі: дж, ч, дз, ц, ж, ш.
- Самостійний [ц] може бути повністю мʼяким і півмʼяким, тому тут ниць, там — ниц.
- Самостійні [ж], [ш], [д͡ж], [ч] не можуть бути повн/м, тому тут лише спиш, там — спишь.
- Шиплячі трохи твердіші, одна з причин чому там досі пшено, а тут пшоно.
- Тому [ж], [ш], [д͡ж], [ч] можуть бути пів/м — затишшя. Там — завжди мʼякі, тобто ч має однакову вимову в чай і течь.
- Наявність окремих звуків [д͡з], [д͡ж], там мʼякіші і лише як алофони до [ц] і [ч].
- Буква щ це [шч], там — подовжена мʼякіша [ш].
- Задні: ґ, к, г, х.
- Наявність [г].
- Пів/м — вплив м., тому такі слова переважно в запозичених словах, тому бажано уникати, а попередні запозики виправляти на питомі, нп. з Гьоте на Ґете. Тому в таких випадках звуки стають иншими: тут [на] книзі (де було [ѣ]), там — книге.
- Можуть бути з будь-якою твердою голосною, коли там запис кы та гы, як і в польскій, вважається диким або винятком. Тому й існує там глузливий анекдот про «кит і кіт».
- Губні: б, п, в, ф, м — відоме як мнемоніка мавпа Буф.
- Різна вимова і поведінка в. Тут ближче до анґл. [w] і в декотрих місцях ним може ставати, там — анґл. [v]. Коли закриває склад, то за вимовою ближче до надкороткого [у], з чим часто і чергується, там — [ф], тому тут автор ближче до аутор, а там — афтар.
- Тий самий випадок з пів/м, але замість зміни — вставка сонорних, котра досі існує. Тут мʼясо або зі вставкою говірковне мнясо, там — мясо. Тому й поширені записи, що не відповідають правопису: бʼюро, бʼювет, пʼюре ітд. Основна проблема з мʼякістю лежить на чинній кирилиці, для порівняння сербська чи македонська кирилиця такого не дозволяє, тому там лише Кјото, те саме з латиницею для словʼян, нп. чеське Kjóto.
- Не можуть бути повн/м: тут кров, там кровь.
- Голосні
- Відсутня редукція голосних, і це я не лише про о як а. Дуже часто про це забувають і повторюють за московською, наприклад пишуть за нім. ü чи фр. u — ю, хоча тут має бути і, тому проти капюшон маємо капішон. Сюди можна також навести инші словʼянські мови без редукцій голосних: Минхен. Власне, так колись і було для українців, котрі мали тісний контакт з німцями без посередників, можна також згадати про поширений запис Міллер.
- Відсутність [ы].
- Наявність [и], як самостійного звука. Можу розчарувати декотрих, м. має звук [ї], хоч він не дуже самостійний, але досить частий.
- Приголосні
- Не оглушуються, коли закриває склад, тут мед як мед, там, як і в п., мет.
- Відсутність повн/м [р]. За правописом, показовий вплив, дозволено лише для власного іменника Горький.
Коли добре розмовляєте укр. і м., то можете помітити, що тональність і подеколи швидкість при двох перших зазвичай вища. Тобто вимова між мовами — чутлива різна, тому коли т/л на дивно схожі — варто перевірити походження праці, приклади вжи́ву і правила вимови. Водночас можете використовувати одну і ту саму т/л або підходи, якщо фонетика — однакова.
Китайська
Здавалося, чим кит. К-Ц підійде до кор.? Одразу зазначу, мови дуже різні. Однак погляньмо на схожі елементи кит. і кор.
- Приголосні
- Відсутність парних дзвінких.
- Поділ відбувається між придиховими і глухими.
Все, цього достатньо. Тому маємо однакове правило для двох мов:
- Придихові — наші глухі,
- Глухі — наші дзвінкі.
І враховуємо инші фонетичні правила кор., якщо в цьому є потреба. Наприклад, кор. має поведінку до укр. чи яп. де приголосні змінюються перед голосних.
Система
Про всяк всюди додано латинізацію. Знак наголоса не обовʼязковий, лише для розрізнення двох звуків при потребі.
Приголосні
| Кор. | Поч. | Кін. | Поч. | Кін. |
|---|---|---|---|---|
| ㄱ | ґ | к | g | k |
| ㅋ | к | к | k | k |
| ㄲ | кк | к | kk | k |
| ㅇ | нь | ng | ||
| ㄷ | д | т | d | t |
| ㅌ | т | т | t | t |
| ㅅ | с | т | s | t |
| ㅆ | сс | т | ss | t |
| ㅈ | дж | т | j | t |
| ㅊ | ч | т | ch | t |
| ㄸ | тт | tt | ||
| ㅉ | чч | jj | ||
| ㄴ | н | н | n | n |
| ㄹ | р | л | r | l |
| ㅂ | б | п | b | p |
| ㅍ | п | п | p | p |
| ㅃ | пп | pp | ||
| ㅁ | м | м | m | m |
| ㅎ | г | т | h | t |
К-Ц та инші системи чомусь передають ng як н, а n — нь. Це дещо дивно, бо наприклад звук [n͡g] в анґл. bonk передаємо зазвичай саме як боньк. Подеколи ще додають г чи ґ, тому маємо щось на зразок Гонконґ від Hongkong, хоча вимова ng в кит. однакова в двох позиціях.
Зауваги
- Основна вимова h тотожня анґлійській, тому запис через г.
- Звук с не піддається змінам як дж, тому записано одразу в с, а не очікуване з.
- Тут поч. означає початок склада, що не завжди тотожнє початку слова. Бо ґ, д, дж, б на початку слова пишуться як при кін.
Ґрупа приголосних
Або ж кластер. Далі іде голосна або ні.
| Кор. | Гол. | Кін. |
|---|---|---|
| ㄳ | кс | к |
| ㄺ | лґ | к |
| ㄵ | ндж | н |
| ㄶ | нг | н |
| ㄽ | лс | л |
| ㄾ | лт | л |
| ㅀ | лг | л |
| ㄼ | лб | п~л |
| ㅄ | пс | п |
| ㄿ | lp | п |
| ㄻ | lm | m |
Якщо узагальнити:
- Випадають ті, котрі не можуть зберегти свою якість, тобто стають т: г, с, дж + т. Можете поглянути за таблицею приголосних.
- Ті, котрі зберігають свою якість, стають глухими, якщо ще ні.
- Окремо запамʼятати про останій рядок.
Голосні
| Кор. | Укр. | Лат. |
|---|---|---|
| ㅏ | а | a |
| ㅔ | и | e |
| ㅐ | е | ae |
| ㅣ | і | i |
| ㅗ | о́ | o |
| ㅜ | у́ | u |
| ㅓ | о | eo |
| ㅡ | у | eu |
Помітно
- Одна e, котра відповідає ненаголошеному и, стала и. Російська такого не має.
- Російська дозволяє записувати eo як ы завдяки згаданій редукції. Українська, як і инші словʼянські мови, такого не мають, а найближчим є [у], тому відома особа стає як Кім Чонь Ун, для пор.: п. Kim Dzong Un, ч. Kim Čong-un, болґ. Ким Чен Ун ітд.
Ґрупа «голосних»
Через й, що після приголосних, крім зазначених задніх і губних, стає ь. На кор. письмі позначені додатковою рискою, останій ряд — виняток.
| Кор. | Укр. | Лат. |
|---|---|---|
| ㅑ | я | ya |
| ㅖ | йи | ye |
| ㅒ | є | yae |
| ㅛ | йо́ | yo |
| ㅠ | ю | yu |
| ㅕ | йо | yeo |
| ㅢ | ї | ui |
Через в. На кор. письмі сполучається з о та у, тобто огубленими.
| Кор. | Укр. | Лат. |
|---|---|---|
| ㅘ | ва | wa |
| ㅞ | ви | we |
| ㅙ | ве́ | wae |
| ㅟ | ві | wi |
| ㅝ | во | wo |
| ㅚ | ве | oe |
Зміни
Між приголосними
Виконувати правила в цьому порядку. Це стосується і залишку від кластерів.
Наступна р
- Стає л після л і н, другу ще змінює на л.
- В решту випадків стає н і має має відповідну поведінку.
Наступні сонорні: м, н
- Попередні губні стають м, задні — нь, решта — н.
Наостанок
- Попередня г зникає; якщо наступна дзвінка, то перетворюється на глуху.
- Наступна г зникає після глухих.
- Якщо попередня глуха, наступна теж стає такою.
З «голосними»
Пусте поле — без змін.
| Голосна | Лат. | с | сс | к | г |
|---|---|---|---|---|---|
| й, і | y, i | ш | шш | кх | х |
| у | eu | kx | х | ||
| о́, у́, в | o, u, w | ф |
Тут спроба створити систему під укр. фонетику, ключове слово — спроба. Не використовуйте в своїх роботах, хиба що після своєї перевірки [або часом]. Стаття написана суто для демострації м.-сти чинної і втілення підходу К-Ц до кор.